Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди

Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

Конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів культури

 

 

10 серпня 2016 року

Співробітниками Київської обласної бібліотеки для юнацтва, до 200-річчя
Лаврентія Івановича Похилевича, створена історико-краєзнавча довідка
«І щастя можу я збагнути на землі», яка стартує 10 серпня

історико-краєзнавча довідка «І щастя можу я збагнути на землі» 10 серпня 1816 року в Таращанському повіті Київської губернії народився Лаврентій Іванович Похилевич, славетний краєзнавець та дослідник Київщини. 25 січня 1862 року, працюючи управителем справ Київського губернського комітету із питань утримання православного сільського духівництва, Похилевич подав на розгляд до Духовного собору Києво-Печерської Лаври свою працю під назвою «Киевская губерния и Епархия в двух частях» з проханням віддрукувати роботу у Лаврській типографії.

Унікальність праці в тому, що до Похилевича ніхто не проводив опрацювання такого обсягу інформації. Рукопис було завершено в 1861 році, кожна сторінка супроводжується підписом цензора, а вся праця – дозволом цензурного комітету духовних книг. Рукопис також має алфавітні реєстри описаних поселень.

У Центральному державному історичному архіві України зберігається рукопис цієї праці під назвою «Киевская губерния и епархия в своих частях, или Подробное описание городов, местечек, сел и деревень, их церквей и монастырей. Ч. ІІ. Уезды Киевский, Радомысльский, Сквирский, Бердичевский, Липовецкий, Уманский, Звенигородский, Таращанский».

Перша книга Похилевича під назвою «Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи или статистическія, историческія і церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, местечкахъ и городахъ» вийшла 1864 року з Лаврської друкарні накладом 1050 примірників. Як визначив сам автор, це була перша спроба у вітчизняній науці систематичного опису поселень цілого краю, заснованого на переказах самого народу.

історико-краєзнавча довідка «І щастя можу я збагнути на землі» Наступною важливою краєзнавчою працею Лаврентія Івановича стала книга «Монастыри и церкви г. Києва. Прежнее и нынешнее состояніе ихъ и средства содержаніе причтовъ, а также иноверческіе молитвенные дома» видана 1865 року друкарнею губернського управління.

Матеріали Похилевич збирав в приватних, церковних, монастирських і урядових архівах, в громадських бібліотеках. І наступною працею стала книга 1887 року «Уезды Киевскій и Радомысльскій. Статистическія и историческія заметки о всехъ  населенныхъ местностяхъ въ этихъ уездахъ и съ подробными картами ихъ».

Нажаль, про особисте життя краєзнавця відомо дуже мало. Знаємо завдяки професору М. В. Закревському, що у 1869 році Похилевич пішов у відставку, у 1877 оселяється у с. Воздвиженськ Радомишльського повіту Київської губернії (с. Любимівка Вишгородського району Київської області), де мешкав останні 16 років життя. Помер 18 березня 1893 р. і похований на цвинтарі Воздвиженської церкви.

Співробітниками Київської обласної бібліотеки для юнацтва, до 200-річчя Лаврентія Івановича Похилевича, створена історико-краєзнавча довідка «І щастя можу я збагнути на землі», яка послужила основним матеріалом для проведення Дня інформації «Праця, якій нема кінця» та  історичної подорожі для читачів бібліотеки. З довідкою можна ознайомитись на сторінці видань бібліотеки.

<< Назад