Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди

Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

Конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів культури

 

 

11 Жовтня 2018 року

Унікальні археологічні  знахідки вишгородського посаду презентовано в Музеї давньоруського гончарства.

«Ремесла вишгородського посаду» -- так називається оновлена археологічна експозиція, яка відкрилась у Музеї давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника (ВІКЗ).  Експозиція сформована на базі археологічного матеріалу за 2012-2017 роки, який передала Вишгородському історико-культурному заповіднику постійно діюча Вишгородська археологічна експедиція Інституту археології НАН України. Загалом передано 3423 фрагменти історії, знайдені під час розкопок. В експозиції представлено найцікавіші, найяскравіші з нових надходжень.

Думанська експозиція Думанська Перегуда екскурсія

Вишгород, як зазначають науковці, місто вивчене в археологічному плані лише приблизно на 10 відсотків, то ж немало нових знахідок несуть можливість побачити його в досі незнаному аспекті. «Від предків нам дісталась унікальна історико-культурна спадщина, народні традиції. Ми це не тільки повинні вивчати і знати, а й зберегти, популяризувати і передати майбутніх поколінням. Це дуже важлива місія кожного громадянина», зауважує директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко.

Ось і експозиція «Ремесла вишгородського посаду», зокрема, дає можливість більше дізнатись про тенденції в моді Київської Русі Х-ХІІІ століть. Так, тогочасний одяг мав досить простий одноманітний крій, а індивідуальності йому придавали різноманітні прикраси і аксесуари. Наприклад, в експозиції представлено металеві пряжки для одягу, які використовували жителі тогочасного Вишгорода. Мода на прикраси і аксесуари зазнавала змін. То ж і пряжки, і представлені в експозиції фрагменти браслетів зі скла, металевий перстень тощо дають можливість дізнатися про уподобання тодішніх модників. І не тільки. Як зазначила провідний науковий співробітник ВІКЗ Маргарита Чимирис, такі речі археологи знаходять нечасто, адже це статусні, на той час дорогі речі, і власники старались їх не губити. Знахідки ж свідчать, що прикраси були доступними не лише знаті, а й, так би мовити, середньому класу, що дає уявлення про заможність тогочасного міста і достаток городян.

Вишгород був потужним гончарним центром Київської Русі, то ж серед представлених знахідок – немало фрагментів гончарних виробів. За ними можна відстежити й своєрідну «моду» в гончарстві: за формою горщиків, оформленням  ручок, горловин гончарних виробів можна відстежити, до якого періоду належить той чи інший виріб. Також кожен гончар відзначав свої вироби особистим товарним знаком -- клеймом, за яким можна багато дізнатися про майстра: яку релігію він сповідував тощо. Вишгородські майстри ставили свої клейма на денцях виробів. А гончарі Північного Причорномор’я, наприклад, клеймили ручки посуду. Знайдені на території Вишгорода і представлені в експозиції фрагменти амфори з клеймом на ручці дають про уявлення розвиток торгівельних зв’язків Вишгорода, а вони простягаються аж до території, на якій розташована сучасна Італія.

Думанська вітрина

Унікальна знахідка експозиції – фрагменти керамічного рукомийника часів Київської Русі. Це досить рідкісна знахідка, яка свідчить не лише про те, що тодішні вишгородці дбали про особисту гігієну, а й про високий технологічний рівень майстрів-гончарів: горловина виробу була виготовлена таким чином, що у ньому можна було контролювати витік води.
Також багато інших цікавих знахідок представлено в експозиції. Однак ще більша їхня кількість ще очікує свого часу на тій території сучасного міста, де розташовувався давньоруський посад. То ж археологам і дослідникам давньоруської спадщини є над чим працювати.

Вочевидь, символічно, що на відкриття виставки, окрім жителів Вишгорода, школярів з села Демидова Вишгородського району, та студентів університету «Крок» -- майбутніх працівників туристичної галузі, завітали школярі з села Берестовець на Черкащині – малої батьківщини відомого історика й археолога Теодосія Мовчанівського, які вивчають духовну спадщину видатного земляка.  Теодосій Мовчанівський  у 1934-1937 рр.  досліджував, зокрема, й Вишгорода, очолюючи київську археологічну експедицію.  У Вишгороді експедиція виявила вздовж східного краю городища частину однієї з вулиць давнього міста, та «квартал металургів» Х-ХІ ст. Тепер же естафету продовжують сучасні археологи.