Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

 

 

Питання національностей та релігій

Відділ у справах релігій і національностей
управління культури, національностей та релігій
Київської обласної державної адміністрації 

(тел. 286-85-96, 286-83-81, e-mail: viddil_religiy_koda@ukr.net)

Відділ у справах релігій і національностей (далі – відділ)  є відділом управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації.

У своїй діяльності відділ керується Положенням про управління культури, національностей та релігій, Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами начальника управлінні культури, національностей та релігій, Міністерства культури України, розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації, рішеннями Київської обласної ради, прийнятими в межах її компетенції.

Основними завданнями відділу є:

  • реалізація державної політики у сфері міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин та права громадян на свободу совісті та віросповідання;
  • сприяння гармонізації міжнаціональних відносин, збереженню і розвитку етнічної самобутності національних меншин;
  • забезпечення дотримання законодавства щодо прав національних меншин, свободи совісті та релігійні організації

Відділ відповідно до покладених на нього завдань:

  • координує взаємодію місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування з питань міжнаціональних та міжконфесійних відносин;
  • контролює дотримання законодавства щодо прав національних меншин, свободи совісті та релігійні організації;
  • вивчає релігійну ситуацію та процеси, що відбуваються у релігійному середовищі, готує і подає відповідні інформаційні матеріали на розгляд начальнику управління культури, національностей та релігій, голові обласної державної адміністрації, Міністерству культури України;
  • вживає у межах своєї компетенції заходи запобігання проявам розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі у регіоні;
  • надає методичну допомогу місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань застосування законодавства щодо забезпечення прав національних меншин, свободи совісті та релігійні організації;
  • здійснює попередній розгляд поданих на реєстрацію статутів (положень) релігійних громад, а також змін і доповнень до них, перевіряє їх відповідність законодавству та готує пропозиції голові обласної державної адміністрації.

Перелік документів, що подаються для реєстрації
статутів новоутворених релігійних громад:

  1. статут(4 примірники);
  2. заява щодо реєстрації статуту (2 примірники);
  3. протокол загальних зборів* (3 примірники);
  4. список членів-засновників(3 примірники);
  5. заява про місцезнаходження від власника помешкання (2 примірники);
  6. копія документу, що підтверджує право власності (2 примірники).

Зразки (зміни і доповнення в новій редакції)

Зразки (новий статут)

*належним чином засвідчена копія рішення (витягу), або примірник оригіналу, про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади

Перелік документів, що подаються для реєстрації
змін і доповнень до раніше зареєстрованих
статутів релігійних громад:

  1. оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились) (1 примірник);
  2. оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося) (1 примірник);
  3. зміни і доповнення до статуту згідно з якими статут викладається в новій редакції (4 примірники);
  4. заява щодо реєстрації змін і доповнень (2 примірники);
  5. протокол Парафіяльних зборів** (3 примірники);
  6. список членів релігійної громади (3 примірники).

У разі зміни місцезнаходження додатково подається заява про місцезнаходження від власника помешкання та копія документу, що підтверджує право власності.

Зразки (зміни і доповнення в новій редакції)

Зразки (новий статут)

* належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу), або примірник оригіналу, загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

** рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

(«..Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

...
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту  підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності  та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем)...» ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»)

Стан релігійної ситуації у Київській області

Станом на 01.01.2019 на території Київщини зареєстровано статути 1909 (станом на 01.01.2018 р. - 1873) релігійних організацій 40 церков та конфесій.

Домінуючим на Київщині залишається православ’я – 65 (в 2014 році – 65) відсотків від загальної кількості релігійних громад (протестанти та харизмати – 31 відсоток, католики та ін. – 4%).

Православ’я в області представляють 4 церков і одна єпархія (консисторія): Українська православна церква (УПЦ) (727 релігійних громад), Українська православна церква (Православна церква України (УПЦ (ПЦУ)) (481 – 452 громади колишньої Української церкви Київського патріархату + 29 громад колишньої Української автокефальної православної церкви), Руська православна старообрядницька церква (РПСЦ) (1), Російська істино-православна церква (РІПЦ) (1) та Харківсько-Полтавська єпархія (консисторія) Української автокефальної православної церкви (оновленої) (УАПЦ(о)) (1).

В області зареєстровано статути 22 релігійних громад Римсько-католицької церкви (РКЦ) та 26 – Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Збільшення чисельності громад Римсько-католицької та Української греко-католицької церков відбувається невеликими темпами. Більше акцентується увага на організації повноцінної діяльності існуючих громад.

Протестантські церкви на Київщині традиційно представлені євангельськими християнами-баптистами (ЄХБ) (192 релігійні громади), християнами віри євангельськими (ХВЄ) (123), християнами євангельської віри (ХЄВ) (9), Церкви Христа (4), адвентистами сьомого дня (АСД) (52), Свідками Єгови (16), пресвітеріанами (10), євангельськими християнами (50), мормонами  (Церква Ісуса Христа Святих останніх днів - ЦІХСОД) (2), назарянами (1), методистами  (1).

Найчисельніша і найпоширеніша з них - євангельські християни-баптисти – 149 громад, які входять до Об’єднання церков ЄХБ м. Києва та Київської області при ВСЦ  ЄХБ, та 41 незалежна громада. До Братства незалежних церков та місій ЄХБ України на Київщині, відповідно до статутів, входить 2 громади. До складу Об’єднання Біблійних Місіонерських Церков України входить одна громада.

Кількість релігійних громад харизматичного спрямування, які мають статус юридичної особи – 80. В м. Васильків діє єдина в області релігійна громада Армії Спасіння.

З метою відродження національної самобутності, традиційних вірувань українців утворені та активно діють на Київщині релігійні громади Рідної Української національної віри (5) та українських рідновірів (4).

На Київщині існує 57 національно-культурних товариств різних етнічних груп, на основі яких поступово утворюються релігійні громади. Так в області утворено 14 релігійних іудейських громад та 4 громади месіанського іудаїзму, одна - німецька євангелічно-лютеранська громада.

У місцях компактного проживання таджиків, турків-месхетинців та вихідців з Росії (чеченців, дагестанців) створено 3 мусульманські громади, які входять до Духовного управління мусульман України (ДУМУ). Ще одна  мусульманська релігійна громада сунітського спрямування входить до ДУМУ “УММА”. На території Київщини діють дві мусульманські громади, засновниками яких є вимушені переселенці з окупованих територій України.

На території області знаходяться 22 монастиря: Української православної церкви  – 15, Української православної церкви Православної церкви України (еолишня УПЦ КП)  – 3, Римсько-католицької церкви – 4, в яких перебуває 113 ченців.

Також на території області розташовані 7 управлінь (2 -УПЦ, РКЦ, ЄХБ, харизматів, 2 – ХВЄ), 4 центри (ХЄВ, ХВЄ, месіанського іудаїзму, буддисти (Махасанга Ніпподзан Мьоходзі)), 19 релігійних місій (1 – РКЦ, 11 – ЄХБ, 4 – ХВЄ, 1 – ХЄВ, 2 - харизмати), 2 релігійні братства (УПЦ, УПЦ (ПЦУ), 9 духовних навчальних закладів (1 – УГКЦ, 1 – РКЦ, 3 – ЄХБ, 1 – ХЄВ, 1 – харизмати, 1 – АСД, 1 – пресвітеріани).

Станом на 01.01.2019 релігійні організації Київської області використовують 1692 споруди, які є їх власністю, орендовані або надані їм у безоплатне користування. З них: 736 – типові, 956 – пристосовані, з них – 1112 є власністю громад, 512 - орендовані. За останні 27 років, релігійними організаціями області збудовано 621 культову споруду (235 в містах та 386 в селах). На сьогодні у різних стадіях будівництва знаходяться 67 культових будівель.

У 2018 році управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації підготувало 81 офіційне погодження іноземним громадянам на проведення релігійної діяльності.

За підсумковими даними для проведення богослужбової та іншої  діяльності область відвідали представники римсько-католицьких, протестантських, харизматичних релігійних організацій.

У 2018 році іноземці брали участь у проповідницькій та місіонерській діяльності, іншій релігійній діяльності та проведенні гуманітарних програм (РКЦ,  ЄХ, харизмати, ЦІХСОД, ХВЄП).

У Київській області релігійні громади активно беруть участь в соціальній сфері. Громади самостійно реалізують соціальні програми, тісно взаємодіють з територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян, з місцевими центрами соціальних служб для молоді, центрами соціально-психологічної реабілітації, місцевими організаціями Червоного Хреста. Також громади активно допомагають учасникам ООС, тимчасовим переселенцям зі сходу країни.

Стан міжнаціональних відносин у Київській області

Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року (єдине офіційне джерело інформації) на Київщині проживає 1 821,0 тис. осіб. З них, 1 684,8 тис. осіб (92,5%) складають українці, 136,2 тис. осіб (7,5%) – представники понад 120 національностей, серед яких росіяни становлять 6%, білоруси – 0,5%, поляки – 0,2%, вірмени – 0,1%, інші національності – 0,7%.

Станом на 01.01.2016 року в області зареєстровано 57 національно-культурних товариств, з них найчисельнішими є представники 6 етнічних спільнот: росіяни     (109,3 тис.), білоруси (8,7 тис.), поляки (2,8 тис.), вірмени (2,3 тис.), молдовани (1,5 тис.), євреї (1,3 тис.).

Найбільш компактно проживають росіяни: у містах Біла Церква, Ірпінь, Бровари, Бориспіль, Фастів, Славутич, Васильків та Києво-Святошинському, Обухівському, Васильківському, Вишгородському, Бородянському районах. Менш компактно проживають білоруси, поляки, вірмени, молдовани та євреї. Решта представників етнічних спільнот проживають в різних регіонах області і є малочисельними.

Представники національних меншин проживають на території області асимільовано, переважно в сім’ях змішаного типу. За власним бажанням беруть участь у житті територіальних  громад, займаються громадською, політичною,  підприємницькою та іншими видами діяльності. Перешкод чи обмежень за національною ознакою громадянам України чи особам, які перебувають на території Київської області,  у задоволенні їх мовних, життєвих, соціальних,  релігійних та інших потреб  не виявлено.

Наразі особлива увага приділяється сфері мовної політики. На виконання доручень Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України Київською обласною державною адміністрацією спільно з райдержадміністраціями та міськвиконкомами (міст обласного значення) щомісяця здійснюється моніторинг мовно-етнічних проблем в Київській області щодо стану справ у мовній сфері.

У Київській області постійно проводиться  роз’яснювальна робота, спрямована на виховання толерантності, попередження проявів міжетнічної та расової нетерпимості.   Систематично проводяться зустрічі, круглі столи, конференції та консультації з представниками місцевих релігійних громад щодо необхідності проведення роботи з віруючими, спрямованої на виховання толерантного світогляду та взаємної поваги.

В області створюються всі необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість зберігати та розвивати свою культуру, основні елементи своєї самобутності, зокрема релігію, мову, традиції та історичну спадщину. Велика увага приділяється питанням задоволення освітніх потреб.